«Зрадник» Йорн Лієр Горст

Назва книги: «Зрадник»

Автор: Йорн Лієр Горст

Жанр: Містичний детектив

Кількість сторінок: 344

Видавництво: Нора-друк

Горст справжній майстер скандинавського детективу. 

Отож, що в нас по сюжету?

Після кількох тижнів злив у житловому районі Ларвіка стається зсув ґрунту, який знищує десятки будинків. Інспектор поліції Вільям Вістінг бере участь у рятувальній операції, і, на перший погляд, все обійшлося без жертв – усіх мешканців знайдено. Але за добу в зоні лиха виявляють тіло чоловіка. Судмедекспертиза встановлює, що він помер ще за два дні до зсуву.  

Розслідування Вістінга поступово виходить на міжнародний рівень, адже все вказує на зв’язок із транскордонною злочинністю. Інспектор очолює міжнародну слідчу групу, але все ускладнюється, коли з’являються тривожні ознаки — серед його людей може бути зрадник.  

Мої думки

Сюжет книги зачіпає за живе з перших сторінок. Горст віртуозно створює атмосферу тривоги й напруги, що буквально просочується через кожне слово. Вбивство, яке розкривається в романі, стає не лише відправною точкою для сюжету, але й приводом для роздумів про довіру, зраду та приховані мотиви, які рухають людьми.  

Головний герой, Вільям Вістінг, вражає своєю людяністю, розсудливістю та принциповістю. Він — поліцейський, якого хочеться бачити в реальному житті: мудрий, справедливий і безкомпромісний. У «Зраднику» Горст поглиблює образ Вістінга, відкриваючи його не лише як професіонала, а й як людину, яка переживає внутрішні конфлікти. 

Горст вміло будує сюжет так, що він залишається логічним і реалістичним. Кожна деталь має значення, а кожен персонаж, навіть другорядний, виглядає живим і справжнім. Атмосфера маленького скандинавського містечка, вкрита туманами і секретами, заворожує і тримає в напрузі до останньої сторінки.  

Досить цікаво автор піднімає глибокі моральні та соціальні питання. У «Зраднику» йдеться не лише про злочин, але й про те, як страх, амбіції та втрата довіри можуть зруйнувати життя. Зрада може мати багато облич — вона буває не лише між близькими людьми, а й у ширшому соціальному контексті.  

Мені дуже сподобалося те, що Горст не намагається шокувати надмірною жорстокістю (відразу згадую перенавантажене бридкими деталями «Мовчання ягнят» 🤮) чи безглуздими поворотами сюжету. Його стиль – спокійна, впевнена оповідь, яка поступово й повністю занурює в події. 

Рекомендую «Зрадника» всім, хто любить не лише захопливі детективи, а й книги, які змушують задуматися про цінність довіри, чесності та людських стосунків.