Є тексти, які ми читали в двадцять — між лекціями в універі, в маршрутках по дорозі на роботу, між нічними розмовами на кухні. Тоді вони здавалися різкими, сміливими, подекуди скандальними. Сьогодні вони читаються інакше: спокійніше, уважніше, з рефлексією та досвідом, якого раніше не було.
«Привіт з нульових» — це повернення до української літератури 2004–2015 років. До періоду, коли формувався новий голос — і в текстах, і в нас самих. Перечитуватиму ці книжки без поблажливості й без поклоніння. Перегляну, що витримало час, що звучить ще гостріше, а що залишилося маркером епохи.
Тут будуть романи, які колись здавалися проривом, і тексти, що тихо працювали з пам’яттю, ідентичністю, мовою. Повернемося до прози Любка Дереша, перечитаємо іронічні та есеїстичні інтонації Юрія Андруховича, згадаємо алкомаршрути прокладені Ушкаловим.
Далі буде…
Залишити відповідь