Останні три тижні вересня відчувалися як якийсь сюр. І ніби читацькі плани складено, і ніби погода шепоче й натякає, що зараз саме «той» час, але з читанням мало, що складалося.
Чи то осіння меланхолія (так-так, ми вже плавно забуваєм про Summertime Sadness), чи то життєві перипетії, чи то «коридор затемнень», але життя внесло свої корективи в читацьку рутину — Bradbury Trio Challenge протривало рівно 4 дні, за бінго соромно й згадувати. Єдина стабільність — читаю менше, ніж завжди, так що у 8 книг в місяць точно впишуся.
Прочитане за вересень 2025
Спитаєте, що ж мені таки вдалося прочитати? А зовсім не багато, всього 4 книги, зате які хороші)
«Божественні супротивники» Ребекка Росс
Фактично дочитане у вересні, бо починала якраз в кінці серпня. Чудова й щемка історія про Айріс та Ромена, двох журналістів-суперників. Історія про любов, війну й вибір — без прикрас і романтизації. Зовсім скоро у Видавництві «РМ» вийде продовження.
«Бідолашні створіння» Аласдер Грей
Постмодерно-химерна історія про лікаря Бакстера та його загадкове творіння, дівчину Беллу — водночас дитину й амбітну жінку, яка прагне більшого. Тут фантасмагорія переплітається з реальністю, співчуття — з іронією. Рекомендую до прочитання!
«Африканський роман» Максим Беспалов
Це було весело й дотепно: побувати на сафарі, на фермі і спостерігати ритуал приготування кави, прогулятися колоритним базарчиком і купити в книжковому магазині книжечку на суахілі. Відчуття ніби з’їздила у відпустку в сонячну і гарячу Африку. Сподобався формат пригодницького роману у поєднанні з художнім репортажем, а ілюстрації додали кінематографічності всім подіям (ілюстрацій тут багацько).
«Утрачена честь Катаріни Блум» Гайнріх Бьолль
Очікування до книги були мінімальні, задоволення стовідсоткове, навіть відгук є тут.
Книги книгами, а як з нечитуном будемо боротися, га?
Отож, з метою відновлення сил і бажання до читання влаштувала собі в кімнаті таке от читацьке місце (звичайно ж я попересовувала всі меблі😜). Втомилась, але результатом задоволена на всі 💯. Тепер читати буде приємніше, ще й місце знайшлося на гросбухи.
З приємного — мені приїхали новиночки, звичайно ж місця на нові книги давно нема, але хто сказав, що не можна купляти нових книг?)
Чесно признаюся, я та людина яка ніколи не читала «Пригоди капітана Блада» 😜 Не те, щоб я не любила читати про піратів, просто в мене в дитинстві був тільки «Острів скарбів», а потім десь бачила книгу в списках, але ніколи не звертала уваги, аж поки вчора не дочиталася, що там є пірати ⭐️
«Мічман Горнблавер» вперше видано українською цього року. Це історично-пригодницький роман улюбленого письменника Вінстона Черчилля. Кажуть є і фільм, і серіал, але в мене виникло бажання спершу прочитати книгу. Вже встигла надкусити перших 86 сторінок і тут є буквально все — море, пригоди, пірати.
«Дата Туташхіа» найвідоміший роман Чабуа Аміреджибі, грузинського письменника й поета, класика грузинської літератури. Роман зацікавив цитатою на звороті:
Життя, яке гідне людини, полягає в тому, щоб горіти, як свічка, як багаття, як сонце – з огляду на те, що тобі дасть доля. Ти повинен думати також про те, щоб, коли ти згаснеш, навколо тебе або хоча б на тому крихітному клаптику землі, на якому ти стоїш, не запанувала тьма. Поки гориш, гори так, сину мій, щоб й інших запалювало твоє життя. Тоді після того, як ти підеш, не запанує тьма…
А ще приїхала така очікувана «Затруєна чаша» від видавництва «Апріорі»!
З анотації:
Моторошна досвітня година. Самотній слідчий прибуває до шляхетського маєтку, де сталося вбивство… Ось тільки смерть заподіяли не кинджал і не куля, а гіллясте дерево, що проросло з тіла жертви.
Випадок надзвичайний, навіть за мірками Ханумської Імперії, де гриби охолоджують повітря в будинках, плоди дерев світяться у темряві, а з морських глибин щороку виринають велетенські чудовиська-левіафани й атакують узбережжя Імперії. Тож і слідчі до справи беруться незвичайні: молодий Дініос Кол, наділений надприродною пам’яттю, та його досвідчена наставниця – загадкова Анаґоса Долябра, чия геніальність межує з божевіллям. Незабаром вони починають підозрювати, що протятий деревом небіжчик причетний до страхітливої змови, здатної зруйнувати підвалини цілої Імперії.
Якщо спитаєте, коли я це все буду читати — відповідь буде «десь там буду».
А якщо по-чесному — мене все більше переслідує думка, що час вертатися до Сандерсона, трішки перепочила й досить. Я знаю, що моє серце буде вкотре розбито і я страждатиму з Каладіном, але хоча б менталку буде врятовано на деякий час.
З інших читацьких інсайтів:
- в безстроковий DNF пішов увесь Террі Пратчет. Я намагалась прочитати хоча б одну книгу цього автора починаючи з 2018 року, але мені це так і не вдалося. Мені відверто нудно, та й стиль автора так собі.
- відклала «Життя хлопця» Роберта Маккеммона. Якось мені не дуже сподобалося, я відверто не зрозумліа загального захвату, та й було декілька бридких моментів (я може й читаю дарк романи й детективи/трилери з досить графічними описами, але якісь такі побутові бридотні моменти діють на нерви).
- знайшла на ютубі прикольну музичку під читання фентезі й фантастики.
А як проходить ваш читацький вересень? Діліться в коментарях.
Залишити відповідь