Категорія: Відгук на книгу

Колесо року зірвалося з перехнябленої вісі рівнодення і повільно покотилося у морок лісової хащі — туди, де в осінніх туманах і серед жовтого листу стоїть схоронний від людського ока закинутий парк розваг.

Автору вдалося створити унікальний урбаністичний міф, який буквально дихає осінньою меланхолією та таємничістю, і все це в стилі 90-их (я правда не дуже люблю книги з вайбами 90-их, так як то були відносно складні й депресивні часи, але Жупанський зробив щось неймовірне). Чудовий літературний експеримент, поєднання магічного реалізму, химерної прози та філософських роздумів, занурює нас у світ, де буденність межує з потойбіччям.

Пиятика — це така мерзота!

Я ніколи не приховувала нестримного бажання віднайти свого автора серед французьких письменників. Наскільки мені не імпонує сучасний Філіпп Бессон, настільки мені сподобався своєю авангардністю і химерністю Борис Віан, але хотілося таки чогось класичного і так, щоб аж мізки зашкварчали.

Жанр

🧿 Містичний / Паранормальний трилер

✨ Магічний реалізм

Жанри:

☕ готичне фентезі

☕ young adult

☕ романтика

Продовжую знайомитися з латино-американськими авторами та магічним реалізмом. Якось випадково гортала стрічку Goodreads та й вирішила пошукати, щоб то почитати — це мусило бути щось коротеньке та досі невідоме. Цього разу вибір впав на Каролса Фуентеса.

Оцінка:⭐️⭐️⭐️⭐️

Жанри:

🔍 Темне фентезі

🔍 Міфологічне фентезі

Оцінка:♾️⭐️, або книга, що лікує й ранить водночас 🩸

Дуже багато говорять про Джона Ірвінга, про його творчість, з чого починати читати. Мій вибір впав на  «Правила Будинку Сидру». На той час, коли брала її в руки, то була єдина видана в нас книга автора, та й залежалась довгенько на полицях. А тепер маємо ще й  «Молитву за Овена Міні».