Категорія: Відгук на книгу

Вирішуючи, що вибрати почитати, я нарешті дала шанс Жоржу Переку, який вже давно чекав своєї черги на полиці.

Отож, поговоримо про Речі…

…неможливо уявити собі одне, а саме: оркестр без контрабаса. Можна навіть сказати, що оркестр — як щось єдине — починається тільки там, де є бас. Є оркестри без першої скрипки, без трубачів, без литавр і духових, без усього. Але жодного — без баса.

Колись давно ангел і диявол закохалися.

Добром це не скінчилося.

🩸 «Коли впаде король» (When the King Falls) — про кохання, що не мало трапитися, і революцію, яка може початися з помилки

Історія про долю, втрати, любов і маленькі дива, що трапляються навіть у найнесподіваніші моменти. Тут є особлива атмосфера — тепла, сповнена побутових деталей, які роблять її схожою на кінематографічний спогад. Читаючи перші сторінки, я відчула, як ця книга огортає своєю атмосферою, немов плед у дощовий день. Але, на жаль, з подальшим розвитком сюжету це все втратило свій магнетизм.  

На просторах інтернету ширилося дуже багато позитивних відгуків на «Привіт, красуне» (Hello Beautiful, 2023) від Енн Наполітано, але чомусь у нас видали першою таки «Любий Едварде». І яке ж було здивування, коли видавництво Vivat анонсувало саме цей роман. Отож, було прийнято стратегічне рішення чекати виходу книги і починати знайомство з атворкою саме з неї. І як же ж я не помилилася у своєму виборі! Це було стовідсоткове попадання в яблучко!

«Mad Toy» («Божевільна іграшка») Роберто Арльта — захоплива, багатошарова і глибоко людяна історія, яка занурює читача в бурхливе життя молодого Сільвіо, хлопця з бідної сім’ї в Буенос-Айресі початку XX століття. Книга розповідає нам про юнацькі роки головного героя, його внутрішні пошуки, прагнення до самореалізації та боротьбу з обмеженнями, накладеними на нього суспільством та економічними умовами.

Колесо року зірвалося з перехнябленої вісі рівнодення і повільно покотилося у морок лісової хащі — туди, де в осінніх туманах і серед жовтого листу стоїть схоронний від людського ока закинутий парк розваг.

Автору вдалося створити унікальний урбаністичний міф, який буквально дихає осінньою меланхолією та таємничістю, і все це в стилі 90-их (я правда не дуже люблю книги з вайбами 90-их, так як то були відносно складні й депресивні часи, але Жупанський зробив щось неймовірне). Чудовий літературний експеримент, поєднання магічного реалізму, химерної прози та філософських роздумів, занурює нас у світ, де буденність межує з потойбіччям.

Пиятика — це така мерзота!

Я ніколи не приховувала нестримного бажання віднайти свого автора серед французьких письменників. Наскільки мені не імпонує сучасний Філіпп Бессон, настільки мені сподобався своєю авангардністю і химерністю Борис Віан, але хотілося таки чогось класичного і так, щоб аж мізки зашкварчали.

Жанр

🧿 Містичний / Паранормальний трилер

✨ Магічний реалізм