Якщо на довгі рецензії зараз бракує настрою — сідайте у Читацький Експрес.
Сьогодні про оповідання Рея Бредбері😌📚
(більше…)
Якщо на довгі рецензії зараз бракує настрою — сідайте у Читацький Експрес.
Сьогодні про оповідання Рея Бредбері😌📚
(більше…)
Є такий стан, який раптово накриває навіть найпалкіших книголюбів — нечитун. Він приходить тихо, без попередження: одного дня просто перестаєш відкривати книги, які ще вчора захоплювали. Ніби між тобою й історіями виростає прозора стіна, а слова, яким довірялося, раптом втрачають смак.
(більше…)
Просторами постмодернізму або, що ж таке постмодерністська література?
Постмодерністська література — це територія, де текст більше не намагається говорити єдиною всесвітньою істиною.
(більше…)
Кінець жовтня та початок листопада виявилися напрочуд продуктивними завдяки довгоочікуваній відпустці — багато чого встиглося, багато чого начиталося, алеее…
(більше…)
Нещодавно у видавництві Bookchef з’явилося видання найвідомішої історичної саги Діани Ґеблдон — «Чужоземка».
(більше…)
2025 офіційно підходить до кінця і скоро ми вкотимося в грудень — місяць планувань всього що тільки можна. І навіть книжкового TBR на наступний рік. І вкотре я створю свій TBR, і вкотре не дотримаюся своїх читацьких планів… А, може, в новому році все буде не так?
(більше…)
Перший місяць осені вже розчинився в минулому, поступившись місцем жовтню — найулюбленішому часу цієї пори.
(більше…)
Якщо на довгі рецензії зараз бракує настрою — сідайте у Читацький Експрес.
Тут усе швидко: три книги, три короткі думки і жодних зайвих зупинок 😌📚
Ця книга мов ковток свіжого повітря, напоєного сосновим лісом, туманними ранками та запахом свободи.
(більше…)
Останні три тижні вересня відчувалися як якийсь сюр. І ніби читацькі плани складено, і ніби погода шепоче й натякає, що зараз саме «той» час, але з читанням мало, що складалося.
(більше…)
Якби брала цю книгу на знайомство з автором, не факт, що б продовжила його. Після «I Spit on Your Graves» та «І ми знищимо всіх потворних» (написані під псевдонімом Вернона Саллівана) — це щось кардинально інше, таке химерне й метафоричне. Але здається після «Зайчика» Мони Авад, всякі такі химери вже не викликають думки «Шо за фігню я читаю?». Назбирала трохи цікавинок про книгу.
(більше…)