Оцінка:⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Книга рекомендація від моєї сестри — ✅.
Обережно! Тригери:
⛔️ Насильницька смерть
⛔️ Сексуальне насильство
⛔️ Травми і психічний стрес
⛔️ Депресія
Чудове поєднання психологічного трилеру і сімейної драми. Неймовірно сильний, емоційно насичений роман, який залишає після себе дуже глибокий слід в серці. Таємничість, біль і надія, що навіть у найтемніші моменти життя можна знайти світло.
Що в нас по сюжету?
Головна героїня, 14-річна Сьюзі Селмон, розповідає свою історію з «того боку», з потойбічного світу, де вона намагається прийняти свою смерть і слідкувати за тим, як її родина і друзі справляються з цією трагедією. Сіболд майстерно прописує емоційний стан кожного персонажа і показує як біль від втрати змінює людей та як вони намагаються відновити своє життя після страшної трагедії.
Що мені сподобалося:
❤️🩹 Глибока емоційна складність — книга вражає своєю здатністю зворушувати до глибини душі. Тут досліджуються болючі емоції втрати, розчарування та пошуку надії.
❤️🩹 Оригінальна перспектива — розповідь ведеться від імені головної героїні, яка знаходиться в потойбічному світі. Це унікальний погляд на смерть і на переживання рідних і близьких після втрати.
❤️🩹 Гарно розкриті персонажі — кожен персонаж, навіть другорядний, має свій розвиток і глибину. Їхні переживання, реакції і зміни під час ходу подій показані з великою увагою до деталей.
❤️🩹 Тематика прощення і зцілення — попри важку тему втрати, книга пронизана надією, прощенням і процесом зцілення, і це надає їй позитивного, оптимістичного характеру.
❤️🩹 Мова і стиль написання — Сіболд пише зворушливо, красиво, часто з елементами поетичної описовості, це створює неповторну атмосферу.
Для себе виділила в книзі три епізоди, які найбільше мене вразили (обережно спойлери):
💔 Сцена смерті Сьюзі — дуже жорстока, але написана так, що пробирає аж до кісток.
💔 Сцена коли Ліндсі пробирається в будинок вбивці, дещо знайдене нею стає важливим моментом у розслідуванні.
💔 Момент, коли Сьюзі вселяється в Рут — суміш містики, болю і, водночас, якогось гіркого здійснення бажання, яке вже неможливо реалізувати у звичайному житті. Це було дуже емоційно.
Між іншим, є екранізація і я її відразу ж і подивилась. І отут цікавий момент 🫣 Що книга, що фільм – однаково прекрасні, але, на жаль, у фільмі всього 10% подій і досить легко не зрозуміти певних моментів не прочитавши книгу(історія Рут, подальше життя Ліндсі та Баклі, що насправді сталося з їхньою матір’ю). Проте фільм візуально гарно знятий, особливо сцени загробного світу. Стенлі Туччі та Сірша Ронан неперевершені в головних ролях.
Від себе можу сказати, що ця книга залишила враження не тільки через свою глибину, але і через те, як вона спонукає до самороздумів. Вона відкрита, зворушлива і надзвичайно справжня.
Рекомендую «Милі кістки» кожному, хто хоче читати про складні емоції, про людські зв’язки і про те, як навіть після найбільших втрат можна знайти сили жити далі. Перед прочитанням обовʼязково ознайомтеся з тригерами.
Залишити відповідь