З 2013 до 2023 року я жила у стані довгого й виснажливого нечитуна. Книги іноді з’являлися поруч, щось та й читалося, але читання не ставало звичкою. Щоразу, коли бачила статистику людей, які за рік читають 20, 50 чи навіть 100 книжок, це здавалося чимось із паралельної реальності. Я щиро не розуміла, як це взагалі можливо.
Серпень 2023 року усе перевернув. Я відкрила «Двір шипів і троянд» Сари Дж. Маас — і раптом з’ясувалося, що читати запоєм цілком реально. За три тижні я проковтнула весь цикл, який тоді був доступний українською: три романи й новелу. Ще за місяць дісталася й до четвертої книги — не дочекавшись перекладу від Vivat.
Саме з цієї історії почалося моє повноцінне повернення до читання. А тепер пропоную пройти цей шлях разом і подивитися на кожну книгу циклу окремо. Почнімо з першої.
«Двір шипів і троянд»
Землі людей і чарівна Прифія століттями існували окремо. Їх розділяє висока Стіна — і ще глибша взаємна ненависть. Люди бояться фейрі, фейрі зневажають людей, і кожен знає: переходити цю межу небезпечно.
Все змінюється в той момент, коли юна мисливиця Фейра під час полювання вбиває вовка. Звичайна здобич виявляється фейрі, який ховався під звіриною подобою. За законами Прифії за це передбачена розплата.
По Фейру приходить безсмертний лорд Темлін. Він забирає її з людського світу до свого маєтку в Прифії — і назад дороги вже немає.
Спочатку це виглядає як вирок: жити серед істот, яких її з дитинства вчили боятися. Та поступово Фейра починає бачити інший бік цього світу. Між нею і Темліном виникає несподіваний зв’язок, попри різне походження, різний вік і давню ворожнечу між їхніми народами.
Але Прифія змінюється. Над землею фейрі нависає темрява, яка знищує все, до чого торкається. І виявляється, що саме дівчина з людського світу може визначити долю цього краю — врятувати його або приректи на загибель.
«Це так банально!», — подумала я, коли відкрила розпіарений у TikTok «Двір шипів і троянд». Усе виглядало знайомо: історія побудована на ретелінгу «Красуні і Чудовиська», тож перші сторінки здаються доволі передбачуваними.
На старті сюжет справді рухається знайомою траєкторією: бідна мисливиця, таємничий маєток, небезпечний господар і вимушене життя поруч із ним. Складається враження, що історія піде добре протоптаною дорогою казок і романтичного фентезі.
І певний час так і є. Роман розгортається повільно, тому перші приблизно двісті сторінок давалися непросто. Іноді виникало відчуття казковості, яке трохи вибивало з ритму. Але поступово сюжет починає набирати обертів: світ розширюється, з’являються нові сили й нові правила гри, а знайома казкова основа перетворюється на значно масштабнішу історію.
Фейра справляє враження сильної та впертої героїні, яка не пасує перед труднощами. До Темліна в мене, навпаки, лишилося чимало питань: персонаж здається різким і досить грубим у своїх реакціях. Зате Різенд одразу привертає увагу — харизматичний, небезпечний і з тією самою енергією персонажа, за яким цікаво спостерігати.
«Двір мороку та гніву»
Фейра готується до весілля з Темліном, але після подій під Горою спокій так і не приходить. Спогади про те, що їй довелося зробити заради перемоги над Амарантою, повертаються у кошмарах і не дають жити далі.
Темлін намагається захистити її по-своєму — контролює кожен крок і тримає подалі від будь-якої небезпеки. Та Фейра дедалі сильніше відчуває, що її життя перетворюється на золоту клітку. До того ж Темлін починає приховувати від неї все більше.
У цей момент нагадує про себе Різенд, Верховний Лорд Двору Ночі, і про угоду, яку Фейра уклала з ним раніше. Їй доводиться знову зануритися у світ фейрі, де правила значно складніші, ніж здається.
Коли над Прифією і людськими землями нависає загроза нової війни, Фейрі доведеться вирішити, кому довіряти. На кону — життя її родини і майбутнє цілого світу. А у світі фейрі межа між союзниками і ворогами виявляється значно тоншою, ніж вона думала.
Це було дуже емоційне читання. Сюжет насичений подіями й загадками, але при цьому книга читається дуже легко. Для мене це один із найвдаліших slow burn.
Цікаво було спостерігати за розвитком Фейри — як вона опановує свої сили і поступово починає інакше дивитися на Темліна. Щоправда, іноді її впертість і сліпа віра в нього відверто дратували. До того ж її здібності розвиваються занадто швидко, майже без помилок. Але сцени, де вона їх використовує, все одно виглядають ефектно.
Різенд — персонаж, який буквально перетягує на себе всю увагу. Харизматичний, складний, здатний на дуже різні вчинки. Він дає Фейрі свободу, ставиться до неї як до рівної і при цьому не виглядає ідеалізованим героєм, бо теж робить помилки.
Стосунки Фейри і Різа розвиваються дуже повільно, але саме завдяки цьому виглядають переконливо. Їхні діалоги, суперечки і флірт створюють ту саму хімію, за якою цікаво спостерігати.
Тут ми нарешті знайомимося з Веларісом і внутрішнім колом Різа. Атмосфера міста і динаміка цієї компанії додають історії неабиякого тепла.
Загалом книга постійно тримає на емоційних гойдалках: від роздратування до захоплення, від радості до моментів, коли важко повірити в те, що відбувається. А яка кінцівка чекає на нас!
«Двір крил та руїн»
Фейра повертається до Двору Весни з чіткою метою — зрозуміти, що задумали Темлін і король Гайберну, чия влада загрожує всій Прифії. Щоб дістатися правди, їй доводиться діяти обережно і грати роль, у якій будь-яка помилка може коштувати занадто дорого.
Поки напруга між дворами зростає, стає очевидно: війни вже не уникнути. Сили, які ще вчора стояли по різні боки, змушені шукати союзників навіть серед тих, кому не довіряють.
Фейрі знову опиняється в центрі подій. Вона намагається розібратися, кому можна вірити, а кому ні, бо зрадники можуть з’явитися там, де їх найменше очікуєш. Попереду — пастки, небезпечна магія і неминуче зіткнення двох армій у боротьбі, від якої залежить доля всієї Прифії.
Ця книга відчувається значно важчою за попередні. Історія швидко переходить від особистих драм до великої політики й війни. Після несподіваного фіналу «Двору мороку і гніву» Фейра змушена повернутися до Темліна, щоб дізнатися про плани Гайберну. Саме з цього моменту сюжет входить у фазу великої гри: підготовка до війни, переговори між дворами, пошук союзників і постійне питання — як знищити проклятий Котел.
Найцікавіше для мене — це масштаб історії. Двори починають взаємодіяти, формуються альянси, з’являється відчуття, що доля всього світу справді висить на волосині.
Водночас хотілося трохи більше простору для інших персонажів. Фейра і Різ залишаються в центрі подій, і їхній зв’язок, звісно, дуже сильний. Їхні розмови, підтримка і відданість одне одному працюють емоційно. Особливо запам’яталася сцена, де Різ говорить, що чекав би її хоч п’ятсот чи тисячу років. Але іноді здавалося, що історія вже готова дати більше часу іншим героям.
Нести у книзі, навпаки, відчутно бракує. Її внутрішній стан залишається майже прихованим: вона тримає всі переживання в собі, і зрозуміти, що з нею відбувається насправді, дуже складно. Хотілося більшого розвитку її взаємин із Кассіаном. Їхня динаміка відчувається, але розгортається лише уривками. Його зізнання у коханні — одна з найсильніших емоційних сцен.
Елейн теж залишається загадкою. Її зв’язок із Люсьєном виглядає крихким і непевним, тоді як між нею і Азріелем відчувається інша напруга. Цікаво, куди пані Маас поведе цю лінію далі.
І ще одна нитка, яка потребує завершення, — це Морріган і Азріель. Після того як Мор відкриває Фейрі правду про себе, між ними неминуче має відбутися розмова, яка розставить усе на свої місця.
Загалом книга дуже насичена: багато подій, стратегічних рішень, емоційних ударів. Це вже не камерна історія перших частин, а масштабна війна, де кожне рішення має наслідки для всього світу.
«Двір холоду і зоряного сяйва»
Після війни Фейра і Різ разом зі своїм колом намагаються повернути життя до звичного ритму. Двір Ночі й Веларіс поступово відбудовують після руйнувань, і вперше за довгий час з’являється можливість трохи перепочити.
Наближається Зимове Сонцестояння — свято, яке має принести спокій і тепло. Для Фейри це перше таке святкування серед нової родини. Та попри атмосферу свята, наслідки війни даються взнаки: кожен із них пережив більше, ніж готовий показати.
Фейра починає розуміти, наскільки глибоко ці події вплинули на близьких їй людей — і як ці рани можуть позначитися на майбутньому Двору Ночі.
Ця частина більше нагадує різдвяний епізод у серії — коротку новелу між великими подіями. Історія тут камерніша: після війни герої намагаються повернутися до звичайного життя, відбудовують Веларіс і вперше за довгий час дозволяють собі трохи спокою.
Мені сподобалося, що події показані з перспективи кількох персонажів. Це дає змогу трохи краще зрозуміти їхній стан після всього пережитого і побачити, як кожен із них справляється з наслідками війни.
Багато читачів вважають, що цю книгу можна пропустити, але насправді «Двір холоду і зоряного сяйва» працює як місток до «Двору срібного полум’я». Саме тут авторка поступово зміщує фокус із Фейри та Різа на інших персонажів і готує ґрунт для наступної історії.
«Двір срібного полум’я»
Неста Арчерон завжди вирізнялася різким характером і впертістю. Після подій війни з Гайберном її життя змінюється остаточно: проти власної волі вона стає фейрі й намагається знайти місце у світі, який і без того переживає складні часи. Спогади про війну не відпускають, а відносини з рідними стають дедалі напруженішими.
Щоб дати їй шанс оговтатися, Несту відправляють працювати до бібліотеки та тренуватися разом із Кассіаном. Щоденні заняття мають допомогти їй відновити контроль над собою, але справжня боротьба відбувається всередині неї — із власними страхами, гнівом і почуттям провини. Навіть Кассіан, досвідчений воїн, не завжди знає, як до неї достукатися.
Тим часом на континенті знову починають діяти сили, що становлять загрозу для Прифії. Одна з людських королев укладає новий союз, і Двір Ночі змушений діяти швидко: розгадувати політичні інтриги, шукати давні артефакти і водночас розібратися з силами Нести — силою, природу якої поки що ніхто до кінця не розуміє.
Історія Нести виявилася саме тією, яку мені давно хотілося прочитати. Ще в попередніх книгах вона викликала в мене дивне, суперечливе відчуття: я не могла її ненавидіти, але й зрозуміти до кінця теж не могла. Хотілося дізнатися, що насправді стоїть за її холодністю.
Неста після війни фактично розсипана на частини. Вона відштовхує всіх, хто намагається допомогти, ховається за гнівом і саморуйнуванням. Маас не намагається зробити її зручною. Навпаки — показує всі гострі кути характеру.
Неста складна. Сильна, зламана, різка, іноді відверто нестерпна. Те, яку роботу вона проробляє над собою, справді вражає. У деяких моментах її історія боляче відгукувалася, бо я впізнавала в ній власні стани. Через це читати було ще емоційніше.
Особливо тішить, що вона знаходить людей, які приймають її без умов. Їхня дружба виглядає чесною і міцною — тією, де кожен готовий стояти за іншого до кінця. Гвін і Емері додають історії свіжої енергії. Їхня дружба з Нестою виглядає природно і дуже щиро. Через них книга отримує ще одну важливу тему — жіночу солідарність і підтримку.
Світ Прифії також розширюється: з’являються нові артефакти, старі сили знову починають рухатися, а політична напруга між дворами нікуди не зникає. Пані Маас залишає чимало натяків на майбутні події, і здається, що ця книга радше відкриває нову фазу історії, ніж завершує попередню.
Ця книга може здатися повільнішою і важчою за попередні частини, але емоційно це одна із найсильніших у серії.
Коли наступні книги?
Сьогодні вночі на каналі Call Her Daddy вийшов подкаст із Сарою Дж. Маас, і ми нарешті отримали те, чого чекали вже давно — нову інформацію про майбутні книги.
Розмова вийшла досить відвертою: Маас говорила про свої серії, про персонажів і про те, над чим працює зараз. Найцікавіше, звісно, стосувалося майбутніх релізів. Авторка підтвердила, що нові книги дійсно в роботі, і поділилася кількома деталями про те, як просувається написання.
Тож коли чекати нові книги?
За словами Сари Дж. Маас, попереду величезна історія, яку вона вирішила розділити на чотири книги. Три з них уже мають приблизні дати, а четверта частина поки що в процесі написання.
Попередній графік виглядає так: шоста частина має вийти 27 жовтня 2026 року. Далі події розгортатимуться досить швидко — сьома книга запланована на 12 січня 2027 року, а восьма орієнтовно має з’явитися у 2027 році.
Схоже, авторка готує справді масштабну сюжетну арку, яка поступово розгорнеться у наступних книгах. Тож найближчі роки для нас фанатів серії обіцяють бути дуже насиченими.
Ще кілька цікавих моментів із інтерв’ю:
- Чи буде наступна історія про Азріеля та Елейн?
Поки що ні. Сара Дж. Маас сказала, що нова сюжетна арка має бути чимось іншим, тож прямих підтверджень цієї пари немає.
- Чи отримає Темлін власну історію або арку спокути?
Схоже, що ні. За словами авторки, Темлін у цій серії все ж залишається негативним персонажем.
- Брайс і Гант — справжні мейти?
Так, авторка підтвердила, що вони дійсно мейти.
- Чи може Брайс бути з Азріелем?
Ні, такої сюжетної лінії не планується.
- Чи пов’язані між собою Рун і Різ? І які справжні сили має Мор?
На ці питання Маас відповіла дуже обережно — фактично нічого прямо не сказала. Виглядає так, ніби ці теми вона навмисно залишає для майбутніх книг.
Тож після інтерв’ю відповідей стало трохи більше, але водночас з’явилося ще більше інтриг. Схоже, попереду справді великий шмат історії, який авторка тільки починає розкривати.
Повний випуск подкасту вже доступний на Youtube.
Залишити відповідь