«Тюремна цілителька» Лінет Нонні

Назва книги: «Тюремна цілителька»

Автор: Лінет Нонні

Жанр: Фентезі

Кількість сторінок: 512

Видавництво: Ранок

Коротко про сюжет

Перша частина трилогії переносить читача до Заліндова — тюрми, де виживання саме по собі вже вважається перемогою. Тут в’язні позбавлені майже всіх прав, щодня стикаються з насильством, хворобами й виснажливою працею, але навіть у таких умовах не всі втрачають людяність.

Ківа Мерідан — тюремна цілителька, яка лікує кожного, хто потрапляє до лазарету, незалежно від того, ким ця людина була до ув’язнення. Та коли серед її пацієнтів опиняються загадковий юнак і королева-повстанка, Ківа приймає рішення, яке може коштувати їй життя. Щоб урятувати інших і отримати шанс на свободу, їй доведеться пройти серію смертельно небезпечних випробувань, пережити які без магії майже неможливо.

Мої враження

Я бралася за цю книгу без особливих очікувань, а в результаті отримала, мабуть, найкраще підліткове фентезі, яке читала за останні кілька років.

Перш за все варто знати, що історія тут зовсім не легка.

⛓️ Надзвичайно похмура атмосфера

Одна епідемія змінює іншу, страти відбуваються мало не щодня, люди помирають від виснаження, катувань або просто не витримують життя в Заліндові. Тут є фізичне й сексуальне насильство, жорстокість з боку вартових і магічні випробування, які для більшості означають смертний вирок. Авторка не згладжує ці моменти, тому місцями читати справді важко.

Попри це, книга зовсім не залишає відчуття безпросвітності. Значною мірою — завдяки героям.

🤍Ківа — одна з тих героїнь, за яких переживаєш майже одразу

Вона не всемогутня і не виходить переможницею з будь-якої ситуації лише тому, що є головною героїнею. Вона боїться, виснажується, помиляється, але щоразу знаходить сили підвестися. Найбільше мене зачепило те, наскільки вона віддана своїй справі. Навіть ризикуючи власним життям, вона продовжує лікувати інших. Десять років у тюрмі залишили на ній сліди — і фізичні, і душевні, але не відібрали здатності співчувати.

І якщо Ківа стала душею цієї історії, то другорядні персонажі зробили її живою.

☀️ Тіпп — хлопчик, який дивом зберіг у собі світло навіть у такому місці. Дуже хотілося, щоб йому нарешті пощастило.

⚔️ Наарі одразу зацікавила своєю стриманістю і силою. Відчувається, що за нею стоїть велика історія, і дуже хочеться дізнатися її в наступних книгах.

🤌 Джарен… ну що тут сказати.
Він абсолютно заслужено потрапив до списку моїх улюблених книжкових чоловіків. Турботливий, уважний, спокійний, але без бажання вирішувати все за Ківу. Він не намагається її рятувати від самої себе, не ставиться зверхньо, а просто вірить у неї і підтримує тоді, коли це справді потрібно. Їхні стосунки розвиваються повільно, через довіру, взаємну повагу й поступове пізнання одне одного.

👀 Єдине, до чого можу трохи причепитися, — сюжетні повороти.

Більшість із них я передбачила досить швидко. Але фінал… Він усе одно вибив ґрунт з-під ніг. Останні сторінки залишають із купою запитань і дуже чітким бажанням негайно почати другу частину.

Окремо цікаво, що поки ми майже не бачимо самого світу. Майже всі події відбуваються всередині Заліндова, тому світобудова лише окреслена. І це навіть сподобалося — замість нескінченних пояснень авторка концентрується на персонажах, а вже в наступних книгах, судячи з фіналу, історія вийде далеко за межі тюрми.

Дуже давно підліткове фентезі не приносило мені стільки задоволення. Тепер головне питання — навіщо я так довго відкладала цю серію?