Назва книги: «Чужоземка»
Автор: Діана Ґеблдон
Жанр: Історичний роман
Кількість сторінок: 736
Видавництво: Bookchef
Коротко про сюжет:
«Чужоземка» Діани Ґеблдон починається як історичний роман, але дуже швидко перетворюється на масштабну пригоду в якій переплітаються кохання, війна, політичні інтриги та подорожі в часі.
1945 рік. Після закінчення Другої світової війни колишня військова медсестра Клер Рендалл разом із чоловіком Френком вирушає до Шотландії, щоб відновити стосунки після довгих років розлуки. Під час однієї з прогулянок вона опиняється біля стародавнього кам’яного кола Крейг-на-Дун і за загадкових обставин переноситься на двісті років у минуле — до Шотландії 1743 року.
Світ, у який потрапляє Клер, зовсім не схожий на той, який вона знає. Країна перебуває на порозі якобітського повстання, між англійцями та шотландськими кланами наростає напруга, а життя людини часто залежить від сили меча та вірності своєму роду. Завдяки знанням медицини Клер вдається вижити серед незнайомців, але її дивна поведінка й незвичні знання викликають підозри.
Намагаючись знайти шлях назад до свого часу, вона опиняється втягнутою у справи клану Маккензі та знайомиться з молодим воїном Джеймі Фрейзером. Те, що починається як вимушений союз, поступово переростає у почуття, які ставлять Клер перед вибором, що здається неможливим. У XX столітті на неї чекає чоловік, з яким вона будувала життя, а в XVIII столітті вона знаходить людину, поруч з якою відчуває себе по-справжньому живою.
На тлі історичних подій, битв, небезпечних подорожей і боротьби за виживання Ґеблдон створює роман про вибір між обов’язком і почуттями, про те, як минуле може змінити майбутнє, і про любов, яка виходить за межі часу.
Мої думки:
Ох і довго ж я добиралася до «Чужоземки». Пам’ятаю, як свого часу купила роман англійською, прочитала близько п’ятдесяти сторінок і відклала до кращих часів — коли мій рівень англійської стане достатнім для такої масштабної історії. Згодом нарешті вийшло українське видання, і я взялася за читання.
Дивно, але це була одна з тих книг, які зовсім не хочеться проковтнути за кілька днів. Навпаки, хотілося читати повільно, смакувати кожен розділ, обдумувати події та будувати здогадки про те, що чекає на героїв далі. Після кожного прочитаного розділу виникало бажання ненадовго зупинитися й побути в цій історії ще трохи.
І ось роман дочитано. Я закрила книгу з відчуттям, ніби повернулася з довгої подорожі, під час якої встигла прив’язатися до героїв, пережити разом із ними безліч випробувань і прожити ціле життя між сторінками.
І, мабуть, одна з причин, чому мені так не хотілося розлучатися з цією історією, полягає в тому, що «Чужоземка» виявилася значно багатшою за звичайний історичний роман чи романтичну сагу.
«Чужоземку» важко асоціювати з якимось одним жанром. Діані Ґеблдон вдалося органічно поєднати історичний роман, пригодницьку історію, романтику, драму, елементи фентезі та подорожі в часі. Навіть дуже вибагливий читач зможе знайти щось для себе.
Тут надзвичайно деталізовано передано історичну атмосферу Шотландії XVIII століття — побут, традиції кланів, політичні настрої напередодні якобітського повстання, медицина, одяг, їжа та особливості мови (шотландський гелський діалект).
А тепер про головних героїв.
Джеймі спочатку здавався мені типовим морально неоднозначним героєм в дусі тих часів. Проте поступово я впевпнилася, що це враження було оманливим. Джеймі виявився напрочуд чуйним, справедливим і турботливим чоловіком, який готовий ризикувати собою заради близьких людей.
Здається, саме про нього можна сказати: he falls first, he falls harder. Ще на початку історії стає зрозуміло, наскільки сильними є його почуття до Клер. Попри всі труднощі, небезпеки та випробування, він незмінно залишається на її боці, підтримує її рішення і поважає її право бути собою.
Їхні відносини розвиваються поступово, через спільні випробування, довіру та взаємну повагу. Через значний обсяг книги у нас є достатньо простору, щоб побачити, як змінюються Джеймі та Клер, як розвиваються їхні почуття.
Що ж до Клер, то вона зовсім не схожа на типову героїню історичного роману. Вона доросла жінка, колишня військова медсестра, розумна, практична, вперта й часто діє всупереч очікуванням тогочасного суспільства. Зіткнення її сучасного світогляду з реаліями XVIII століття породжує чимало конфліктів.
Медичні знання та вміння Клер викликають у багатьох підозру, з’являються звинувачення у відьомстві. Її незалежність, чужинське походження, шлюб із Джеймі та прихильність, яку вона здобула серед частини людей, породжують заздрість і ворожість. У світі, де забобони мають величезну силу, цього виявляється достатньо, щоб чутки про чаклунство перетворилися на серйозне обвинувачення, яке ледь не коштувало Клер життя.
Зізнаюся, на початку книг Клер не викликала в мене особливої симпатії. Подекуди вона здавалася надто впертою, імпульсивною, а деякі її вчинки викликали більше роздратування, ніж захоплення.
Проте згодом, я краще починала розуміти її мотиви. Опинившись у чужому часі, далеко від усього звичного, Клер не втратила здатності боротися за себе та своїх близьких. Зрештою саме її характер, сила волі та вміння залишатися вірною собі змусили мене поглянути на неї зовсім інакше.
І значною мірою таке розкриття Клер стало можливим завдяки сюжетній лінії з подорожжю в часі. Вона не лише переносить Клер в іншу епоху, а й постійно випробовує її переконання, почуття та здатність адаптуватися до нових обставин.
Клер опиняється перед надзвичайно складним вибором: повернутися до життя, яке вона залишила в XX столітті, до Френка, якого вона вже мабуть не кохає, чи залишитися поруч із Джеймі у світі, який уже перестав бути для неї чужим.
Як складеться доля Клер? Чи вдасться їй залишитися собою, коли все навколо змінюється і прийняти потрібні й виважені рішення? Хто зна, хто зна…
Але відірватися від цієї історії в пошуках відповідей було майже неможливо, а початок наступної частини мене неочікувано здивував (каюсь — вже трішечки надкусила наступну книгу).
Не менш важливу роль у романі відіграють другорядні персонажі. Окрім Клер і Джеймі, ми знайомимося з численними членами клану Маккензі, союзниками, ворогами та історичними постатями, кожен із яких додає історії глибини й об’єму. Багато з них мають власні мотиви, переконання та сюжетні лінії, тому світ «Чужоземки» сприймається живим, багатошаровим і справжнім.
Загалом, «Чужоземка» не є легким романтичним фентезі. Тут багато жорстокості, натруалізму, воєнних подій, політичних конфліктів, травматичних ситуацій і морально складних рішень. Нехай анотація не вводить вас в оману.
Рекомендую!
Залишити відповідь